- убити
- I
= вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити, у[в]гроблювати, у[в]стрелити, у[в]класти, покласти, положити, скосити, скошувати, посікти, пристукнути, прикінчити, прикінчувати, кінчити, кінчати, покінчити, порішити, у[в]колошкати, проштрикнути, проштрикувати, шльопнути, шльопати; добити, добивати, дорізати, дорізати, докінчити, докінчувати (пораненого); підстрелити, підстрелювати, підколоти, підколювати, підрізати, підрізувати, підрізати (завдати смертельної рани)— Пор. умертвити II= вбити▶ див. витрачати 1), забивати I, класти, прокладати 1), усувати I, 2)
Словник синонімів української мови. 2014.